англійська журналістика 18 століття

англійська журналістика 18 століття

1. Особенности массовой коммуникации в XVIII веке. Специфика и основные тенденции развития журналистики эпохи Просвещения. Статус журналиста в обществе. Формирование общественного мнения как фактор развития периодической печати в XVIII веке. 2. Английская журналистика и публицистика XVIII века. 3. Печать и публицисты французской революции. 4. Немецкая журналистика эпохи Просвещения. 5. Американская журналистика и публицистика XVIII века. 1. Слова «журналист» и производное от него «журналистика» появились во французском языке и вошли в европейский культурный обиход в XVIII столетии.

Начиная с 18 века в европейской журналистике и до сих пор английская журналистика является лидером. Но основы этого лидерства заложены в веке 17-м. Всё началось в 1640-е годы - это годы английской революции, годы открытого противостояния короля и парламента, и гражданской войны между их сторонниками. В это время ни король, ни парламент не обладали полнотой власти, цензура ослабла, и появилось много относительно независимых изданий, монархических и республиканских (за парламент). Это был расцвет журналистики, свобода слова.

Английская журналистика и Публицистика XVIII века. Развитие прессы в начале XVIII века (Даниель Дефо. Джонатан Свифт. К концу царствования Анны в Лондоне выходило 18 газет и журналов общим тиражом около 35 тыс. экземпляров. К середине столетия в стране издавалось уже пять ежедневных газет. Это было немало, но, тем не менее, из-за неграмотности подавляющего большинства англичан, журналистика оставалась доступной лишь малому проценту населения. Свежие экземпляры газет и журналов, а также подшивки старых номеров британских периодических изданий всегда можно было почитать в городских кофейнях, которые работали до глубокой ночи и отличались дешевизной услуг.

Таким образом почти весь XVIII век прошел под знаком борьбы за реальное воплощение в жизнь английской концепции свободы печати. Имея выраженную партийную окраску, пресса развивалась по просветительскому, а не коммерческому признаку. Печать и власть в англии в 18 веке. = то же самое. Дефо – журналист.

С начала 18 века стали различать газеты и журналы, постепенно сложилась типология прессы. Наступил расцвет еженедельных журналов. Яркие журналисты и публицисты того времени: Даниель Дефо, Джонатан Свифт, Ричард Стил, Джозеф Аддисон, Генри Филдинг. Даниэль Дефо (1660-1731 гг.). Родоначальник современной журналистики. 1690 г. – начал сотрудничать с газетой «Афинский Меркурий», которую выпускал его друг Джон Дантон. Впервые в мировой журналистике появилась рубрика вопросов и ответов. 1692 г. – торговые суда были захвачены французами, Дефо обанкротился. Несколько лет он работал сборщиком налогов, .

Істо́рія журналі́стики — це наука про розвиток масовоінформаційної діяльності від зародження до наших днів, включаючи всю множинність явищ (як друкованих, так і електронних органів масової інформації). Журналі́стика — це професійна діяльність, яка полягає в зборі, переробці й поширенні інформації через засоби масової інформації. Сам термін «журналістика» походить від французького слова «journal», що означає «щоденник», «журнал». В англійській мові українському слову «журналістика» відповідає «.

Збільшення значення журналістики в ту епоху підтверджується тим, що багато знаменитих письменники і високопоставлені особи виступали на її терені і брали участь у політичній боротьбі за допомогою журнальної полеміки. Багато з видатних письменників того часу були навіть редакторами газет. Лорд Болингброк друкував статті проти уряду в «Examiner», і йому відповідав сам лорд-канцлер в іншій газеті.

Однако же сам Теккерей, еще за двадцать лет до создания этого очерка, произнес речь об английских писателях 18 века ( позднее они собраны в книге "Английские юмористы 18 века".). Теккерей обращается к личности и к творчеству Свифта, который, казалось бы, должен быть близок ему. Но писатель не только не видит этой близости, но и вообще отрицает положительное влияние Свифта.

Англійське мистецтво XVIII століття. З XVI ст. Англія стає потужною, економічно розвинутою державою з величезним політичним авторитетом. У правління королеви Єлизавети (1533-1603, королева Англії з 1558) Англія вже по праву вважається володаркою морів. Нові морські шляхи і пов'язана з ними торгівля сформували в країні сильну буржуазію. Вона і скористалася, об'єднавшись з дворянством, наслідками революції 1640, рушійною силою якої були міський плебс і селянство. З кінця XVI століття в Англії бурхливо розвиваються науки, особливо філософія. Ідеї Френсіса Бекона, Томаса Гоббса, Джона Локка, принципи матеріалістичної філософії в цілому розчищають шлях для майбутніх учених від Ньютона до Дарвіна.

В конце 18 века под влиянием Великой Французской революции возникло и усилилось леворадикальное направление английской общественной мысли. В 1792-1795 действовало общество друзей народа, куда входили многие видные журналисты и деятели литературы, как Колеридж, Маккинтош, Шеридан, Стюарт и др. В 1802, когда снова на короткое время к власти пришли виги, и преследования журналистов прекратились.

до журналістики ХІХ століття. 1.1. Довгий шлях до книгодрукування. (2 тис. рр. до н. е. – остання третина XV ст.). . . 1709 р. у Лондоні виходило 18 газет загальним накладом 35 прим. на тиждень. Збільшувалася спеціалізація періодики, посилювалося політичне звучання їхніх виступів. У 1702 р. в Лондоні вийшла перша щоденна газета “Дейлі Курант” (“Щоденні вісті”). В історії англійської журналістики велику роль відіграла творча діяльність Деніеля Дефо, відомого автора “Робінзона Крузо”. Багато хто з дослідників вважають його засновником англійської журналістики.

XVII—XVIII вв. в Европе и США характеризуются появлением на исторической арене буржуазии как передового и динамичного класса. В большинстве европейских стран активно развивалась промышленность, процветала торговля. В Америке были основаны первые колонии, что в корне меняло международные отношения: началась борьба за новые земли, а следовательно, и за дальнейшее развитие экономики. В свою очередь бурное развитие хозяйства требовало преобразований в общественно-политической жизни. Конфликты между монархами и подданными, кризис церкви, абсолютизма, обострившиеся противоречия между законами свобод.

Большинство газет начала 18 века стали совмещать информацию и анализ. Одним из первых стал применять этот прием Д. Дефо (о котором мы будем еще говорить) в своей газете «Ревью». Сначала он был убежденным вигом, а затем перешел в лагерь тори (причина – кровопролитная война за испанское наследство). Не менее последовательно позицию тори отстаивала газета «Экземинер» (1710-1714), издававшаяся лордом Болингброком и Дж. Свифтом. Поскольку Болингброк был одновременно министром, то газета фактически стала правительственным органом. Полемику с вигами она вела с ожесточением и грубостью, что обостряло .

Англия - 18в - быстрое развитие прессы в Англии (революция, билль о правах 1689 г и отмена цензуры 1695). Возникли первые образцы английской журнальной периодики: «Тетлер» Ричарда Стила и «Спектейтор» Стила и Адиссона (оба журнала просуществовали всего три года). Стил был редактором «Лондон Газет», но его тяготила эта должность, поэтому он задумал сатирико-нравоучительный «Татлер».

В останній третині XVIII століття національна англійська школа живописудосягла справжнього розквіту, а її визнаним лідером, законодавцем «Моди», «високого» стилю в мистецтві став автор «Дитятко Геракла» Джошуа Рейнолдс. До часу створення цього знаменитого полотна, і пониніприкрашає петербурзький Ермітаж, Рейнолдс перебував на вершині слави,обсипаний всілякими почестями і званнями.

Весь XVIII століття в Англії пов'язаний з правлінням королів Георгов, тому в науці існує щодо архітектури цього часу термін «георгіанський стиль». В дусі Палладіо у XVIII ст. будуються міські особняки, зазвичай триповерхові, з рустованным першим поверхом, символи англійської респектабельності і незалежності. Розквіту англійського живопису XVIII століття супроводив розквіт гравюри. Це в основному репродукційна гравюра, відтворююча живопис переважно у техніці мецо-тинто, чудово виявляє колірні плями, світлотіньові контрасти, як би сам почерк живопису, і пунктирна гравюра.

Зарубіжна література 18 століття. 22. Загальна характеристика просвітницької ідеології. Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. 1. Англійське Просвітництво, наприклад, відрізнялося від французького певною обмеженістю і поміркованістю своїх цілей. Це було зумовлено рядом факторів і насамперед тим, що англійське Просвітництво не випереджало буржуазну революцію, як у Франції, а йшло слідом за нею.

Тема работы: Розвиток європейської журналістики по предмету Журналистика. Размер: 146.71 КБ. Содержит 86103 знака, 0 таблиц и 1 изображение. Зміст .Вступ .1. Розвиток європейських газет .1.1 Історія виникнення перших європейських газет .1.2. Газетна європейська періодика .2. Розвиток перших. 3.2 Англійська освітня журналістика. 3.3 Європейська періодика 19 століть. 3.4 Поява інформаційних агентств і перших рекламних кампаній. Висновок.