література в добу гетьманщини

література в добу гетьманщини

Літератора в добу Гетьманщини. ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3. Важливою засадою розвитку освіти, науки та літератури було книгодрукування. Головну роль відігравала .друкарня Києво-Печерської^лаври, а з 1674 р. і друкарня в Новгород-Сіверську В обох друкарнях книги виходили не лише церковнослов'янською, але й польською, латинською та розмовною українською. Пожвавлення книжкового обігу сприяло нагромадженню в руках освічених людей чималих книгозбірок.

Українська барокова література. 2. Козацтво та його роль у формуванні національної самовизначеності української культури. Українське бароко в архітектурі, образотворчому мистецтві, граверстві. 3. Формування українського театру. Музичне життя України другої половини XVІІ-XVІІІ ст. Доба Руїни та Гетьманщини призвела до занепаду цієї державності і до поділу України спочатку між Росією та Польщею, а згодом (після поділів Польщі) між Росією та Австрією. Тому культурний розвиток проходив значною мірою в несприятливій атмосфері, продиктований імперськими амбіціями могутніх сусідів. Проте українська культура XVІІ-XVІІІ ст., незважаючи на складні історичні умови, розвивалася.

Українська музика доби бароко є одним із найвищих досягнень національного мистецтва. Хоровий багатоголосний партесний концерт стає провідним жанром, його характеризує порівняно з музикою інших народів більша стриманість образного ладу, гармонійність і простота. Багатоголосний концерт у XVII ст. став важливою частиною музичного побуту українців.

Українська культура в добу Гетьманщини. Після ліквiдацiї козацтва на Правобережжі й перетворення його у напівзруйновану провiнцію Польщі, занепаду культурно-національного руху в Галичині та на Волині, Гетьманщина на невеликому просторі української землі зуміла створити культурні цінності, які на довгі роки забезпечили самобутнiсть духовного розвитку українського народу. Слід наголосити, що найважливiшим культурним центром в цей час залишався Київ. Традицію української історичної літератури XVII ст. продовжили літописи Г.Граб'янки і С.Величка. З'являються перші спроби систематичного викладу історії України у працях П.Симовського, В.Рубана, О.Ригельмана.

Література Розвиток літератури протягом другої пол Архітектура Спостерігається співіснування та переплетіння різних стилів з виразним домінуванням стилю бороко козацьке бароко. Укр. Культура доби Гетьманщини. ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 21Следующая ⇒. Освіта. Порівняно з Росією освіта в Гетьманщині досягнула високого рівня. За даними, зібраними в семи полках із десяти, у 1740-х роках існувало 866 початкових шкіл, де в обсязі трирічного курсу викладалися основи читання та письма. Ця структура різко відрізнялася від освіти на Правобережжі, де більшість шкіл контролювали єзуїти, а польська початкова освіта для українських селян була практично недоступною.

Література. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. — К.: Либідь, 1993. Оглоблін О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью–Йорк — Київ — Львів — Париж — Торонто, 2001. — 464 с. Яковлева Т. Руїна Гетьманщини: від Переяславської ради. 2 до Андрусівської угоди (1659—1667). — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2003. — 644 с.

Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні.

Доба українського гуманізму стала новим важливим етапом розвитку української наукової думки. Перші основи модерних дисциплін і розвитку новітньої української науки були закладені в Києво-Моги-лянській академії. Рівню освіти в Східній Україні, і насамперед у Гетьманщині, другої половини XVII ст., не відповідали освіта і шкільництво в західноукраїнських землях. Саме в цей період, через несприятливі обставини, припиняють своє існування більшість церковних братств у Галичині, що призвело до занепаду шкільництва. Улюбленим і новим жанром в українській літературі періоду бароко була драма,яка особливого розвитку набула наприкінці XVII —у XVIII cm.

Події від середини ХVІІ і до кінця ХVІІІ ст. – це період Національної революції, Гетьманщини і ліквідації автономного ладу України в складі Російської імперії. Національна революція, що почалася 1848 року, привела до утворення Української гетьманської держави. На червень 1652 року Україна фактично виборола незалежність.

Процес поступової ліквідації Гетьманщини також знайшов відгук у літературі. Так, у 1762 р. перекладач генеральної канцелярії Семен Дивович написав довгу полемічну поему "Розмова Великороссії з Малоросією", у якій відстоював право України на автономію. У тім же дусі писав свої твори Григорій Полетика. Іншим визначним будівничим доби бароко був Степан Ковнір. Одна з найкращих споруд Ковніра - корпус на території Києво-Печерської лаври, названо його ім'ям. Завдання: Пригадайте Миколаївський собор у Ніжині.

Работа по теме: Історіялиашйа української кул. Глава: 41. Українська культура доби Гетьманщини. ВУЗ: ВГПУ. Гетьманська доба — славетна епоха української історії та період формування фундаменту нової української культури, яка, незважаючи на тяжкі обставини життя нації, досягла в багатьох відношеннях європейського рівня і стала гідною частиною культури світової. Розвиток української культури XIV—XVI ст. відбувається в складних історичних умовах. Українські землі розпорошилися і втратили єдиний політичний центр, так само, як і державну незалежність (якийсь час лише Галичина утримувала свою незалежність та власну державність). Тоді вони були у повній залежності від татарського хана і не могли відстояти.

Гетьманщина ( укр. Гетьманщина ; Офіційно Військо Запорізьке [2]) - напівофіційне назва [3] української держави [4] [5], вознікшеего в ході національно-визвольної війни проти польського панування на території сучасної Україна. 1. Історія. Гетьман Богдан Хмельницький. У 1653 році військо короля Яна-Казміра потрапило в оточення під Жванцем. Ненадійність союзу з Кримським ханством, провал Молдавської кампанії змусило Хмельницького шукати нових союзників. У січні 1654 року в Переяславі відбулася рада, на якій було прийнято рішення про перехід Гетьманщини під протекторат Російської держави. У березні того ж року були погоджені Березневі статті.

3 3. Література й релігійне життя. 4 4. Міжнародний контекст української літератури. 1. Обсяг поняття «українська література» в середні віки та епоху Відродження. Неорії слабші. Спочатку назва «Русь» застосовувалася щодо племени полян і його країни довкола Києва. З поширенням Київської держави назва поширилася на всю українську землю. Окремий представник народу Руси називався «русин» (у «Слові о полку Ігоревім» - русич). Галичина називалася Руським воєводством. Чужинці (напр. Павло з Алеппо) називають Україну Руссю, а українців русинами на відміну від Московії та її мешканців - московитів, мос.

Гетьманщина ( укр. Гетьманщина ; Офіційно Військо Запорізьке [2]) - напівофіційне назва [3] української держави [4] [5], вознікшеего в ході національно-визвольної війни проти польського панування на території сучасної Україна. 1. Історія. Гетьман Богдан Хмельницький. У 1653 році військо короля Яна-Казміра потрапило в оточення під Жванцем. Ненадійність союзу з Кримським ханством, провал Молдавської кампанії змусило Хмельницького шукати нових союзників. У січні 1654 року в Переяславі відбулася рада, на якій було прийнято рішення про перехід Гетьманщини під протекторат Російської держави. У березні того ж року були погоджені Березневі статті.

Гетьманщина - усталена в науковій літературі назва Української національної держави, відновленої внаслідок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1657 pp., що існувала в 1648-1781 pp. Зміст: 1. Загальні відомості. 2. Фундаментальні основи національної державної ідеї.

Ще активніше утискувались права Гетьманщини за доби керівництва Україною з боку Першої Малоросійської колегії (1722—1727), Правління гетьманського уряду (1734—1750), Другої Малоросійської колегії (1764—1786). Та й за діяльністю гетьманів пильно спостерігали Малоросійський приказ, колегія іноземних справ Росії і Сенат. За Катерини II автономію України було цілком знищено і майже на півтора століття вона перетворилась на звичайну територію Російської імперії. Див. також Генеральна старшина, Гетьман, Козацтво українське, Козацько-гетьманської доби політична думка, Хмельницький Б.

Гетьманщина – неофіційна назва козацької держави, яка набуває поширюється наприкінці XVII – XVIII ст. Гетьманщина. самобутня національна форма організація вищої влади в Україні в умовах автономії у складі Російської держави (сер. XVII – XVIII ст.) . Урізноманітнюються жанри й тематика в літературі. Відбувається становлення професійної української музики. Для архітектури характерні стиль бароко (так зване «козацьке бароко»); бастіонні типи укріплень і мурів.

Доба руїни. Гетьманщина. Українська державністьпісля Б.Хмельницького. Лекція 7. 1.Гетьманство Івана Виговського. Після смерті Богдана Хмельницького (6 серпня 1657 р.) старшина обрала спочатку регентом, а незабаром і гетьманом України сподвижника Хмельницького, генерального писаря Івана Виговського. За часів Хмельницького Виговський був співтворцем великих планів гетьмана в зовнішній та внутрішній політиці. Натомість в українській (патріотичній) літературі – як “великий компроміс”, визначний пам’ятник національної політичної думки. Сучасні дослідники (зокрема В.Смолій, В.Степанков) вважають, що немає жодних підстав перебільшувати значення Гадяцької угоди.

6. Доба козацько-гетьманської держави. Хмельниччина й відродження української держави. Початки повстання. Так званий »золотий спокій« (1638 — 48 pp.) був тільки перепочинком перед бурею. В Польщі ніщо не змінилося, і укр. проблема була тільки відкладена, а не розв’язана. Саме в першій пол. XVII ст. поль. маґнати з надзвичайною швидкістю поширили свій стан посідання на Лівобережній Україні. ДОБА »РУЇНИ«. Іван Виговський. Своїм наступником гетьман намітив молодшого сина Юрія, очевидно, щоб зберегти гетьманське звання спадковим у роді Хмельницьких.

ГЕТЬМАНЩИНА (Гетьманська держава) - усталена в науковій літературі назва української національної держави, створеної внаслідок національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького, що існувала впродовж 1648-1782 років. Офіційна назва держави - Військо Запорізьке. Царський уряд уникав вживання назви Гетьманщина і в офіційних документах називав її Малоросією. Столицями Гетьманщини в різні часи були м. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів.