німецька експансія в латинській америці

німецька експансія в латинській америці

Американська експансія до країн Латинської Америки особливо проявилася в роки Другої світоовї війни, коли США потімнили в цьому регіоні позиції Німеччини, Японії, Італії, а також Англії, яка тривалий час була тут їх головним суперником. Прямі власні капіталовкладення США в Латинській Америці зросли з 2,8 в 1940 р. до 4,7 млрд. дол. в 1950 р., а в 1958 р. – майже 9 млрд. дол. До тісного співробітництва з іноземним капіталом для збереження свого панування та привілеїв прагнула й латиноамериканська еліта. Ще в роки війни США домоглися розміщення в Латинській Америці мережі своїх військових та військово-морських баз. В 1942 р. була організована міжамериканська рада оборони.

Німецька експансія на Шаньдунському півострові. Російсько-британська угода 1899 р. щодо сфер впливу в Китаї. «Боксерське повстання» 1900 р. та російська окупація Маньчжурії. Відцентрові тенденції в Латинській Америці: розпад Великої Колумбії, Центральноамериканської федерації та Перуано-болівійської держави. Відносини з Європою та США. Анексія Техасу.

5 Німецькі поселення в Латинській Америці. Джерела. Введення. Німецька колоніальна імперія. Колонії Німеччини - території, що знаходилися в колоніальної залежності від Німеччині або складали її земель. У різні історичні періоди колоніями Німеччині були території в Африці, Азії, Південній Америці і Океанії. Слідом даються і колонії німецьких поселенців, які перебували поза суверенітету Німеччини. На відміну від інших європейських держав, які почали політику колонізації ще в XVI столітті, з німецьких держав лише Бранденбург в кінці XVII століття володів невеликими колоніальними володіннями. Німе.

Диктаторські режими в Латинські Америці". Розпад Османської імперії. Створення національної турецької держави Модернізація Ірану Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів. Перегляд файлу. Попередній слайд 1 / 12 Наступний слайд.

Підручник по Всесвітній історії. 10 клас. Щупак - Нова програма. § 23. Латинська Америка у 1920—30-х рр. 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ. Латинською Америкою ми називаємо ту частину Північної, Центральної і Південної Америки, яка розташована на південь від кордону США. Ця частина Америки з XVI ст. стала об’єктом колонізації з боку Іспанії і Португалії. Іспанські та португальські дворяни отримали у власність великі земельні володіння (латифундї), де працювали індіанці, привезені з Африки негри-раби і безземельні селяни (пеони).

У відповідності з оперативним планом «Маневри на Везері» вранці 9 квітня 1940 року німецькі війська почали окупацію нейтральних Данії і Норвегії. Данія протрималась кілька годин, доки король Крістіан X не був змушений оголосити про капітуляцію країни, його рідний брат Хокон VII німецький ультиматум відхилив, закликавши Норвегію до спротиву, який вона чинила два місяці.

Прагнучи зміцнити вплив США в Латинській Америці в обстановці загострення міжімперіалістичних протиріч і особливо зростання антиамериканських настроїв у регіоні, уряд Ф. Рузвельта в 1933 р. проголосила нову політику, щодо країн Латинської Америки - політику «доброго сусіда», або добросусідської співпраці.Вона означала перехід до більш гнучких форм експансії.

2. США та Латинська Америка. 3. Розвиток провідних країн регіону. Слайд 3. «Південна Америка у 1900 р.» Слайд 4. Особливості економічних та політичних процесів • Латинська Америка – об'єкт колонізації Іспанії та Португалії. • . Країни Латинської Америки були аграрно-сировинними (спеціалізація Бразилії на каві, Аргентини – на шерсті та м'ясі, Перу – на бавовні та сріблі); сильна залежність від зовнішніх ринків. • Основа сільського господарства – латифундії (великі земельні володіння); високі прибутки поміщиків; через зв'язок з іноземним капіталом. • . Проникнення німецького капіталу в економіку Аргентини та Парагваю у передвоєнні роки, але його позиції не були особливо міцними. Слайд 9. Слайд 10.

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У Латинській Америці У 1918-1939 РОКАХ: тичний суверенітет ще 'У першій чверті XIX століття у вогні революційних битв народів континенту, що завершилися поваленням гніту іспанських н (португальських колонізаторів. З настанням епохи 'імперіалізму в їх положенні відбулися істотні.

Геополітичні наслідки франко-німецької війни Франко-німецька війна привела до об’єднання Німеччини, що дало могутній поштовх її економічному розвиткові. У 90-х роках XIX ст. Німеччині вдалося обігнати Велику Британію у деяких важливих галузях промисловості і вона стала могутньою індустріальною державою. Франко-німецька війна внесла глибокі зміни в систему міжнародних відносин у Європі. Конспект на урок Всесвітня історія скачати.

Інтеграційні процеси в країнах Латинської Америки — презентація з всесвітньої історії на порталі GDZ4YOU — з нами вчитись дійсно легко, відчуй це! . Згодом доктрина Монро стала виправданням американської експансії в Латинській Америці.Після здобуття незалежності у країнах Латинської Америки склалися своєрідні політичні та економічні відносини, значною мірою успадковані від колоніального минулого.Домінуюче становище в політичному та економічному житті посіли різні угруповання великих землевласників-латифундистів, нащадків іспанських і португальських дворян-колонізаторів, які використовували працю безземельних селян (переважно індіанців) та негрів-рабів.

Причиною європейської експансії в Азію, Африки, Північну та Південну Америку, Австралію було бажання отримати любою ціною прибутки і надприбутки. Створення колоніальних імперій відбувалося в ході підкорення неєвропейських народів силою зброї, обманом, жорстокими методами. Захоплення і розширення колоній, їх експлуатація служили економічним інтересам метрополій. При цьому не врахували інтереси народів Азії, Африки і Латинської Америки. Це привило до посилення колоніальної експлуатації народів колоній та безкінечних загарбницьких війн. На першому етапі Іспанія, Португалія та Нідерланди, захопивши території в Африці, Південно-Східній Азії, Америці, стали провідними колоніальними країнами.

Залежність держав Латинської Америки від США ще більше зросла після Другої світової війни, коли стратегічно важливий континент став ареною "холодної" війни і конфронтації двох "наддержав" (США і СРСР). У післявоєнні роки США вдалося втягнути уряду латиноамериканських держав в боротьбу з "червоною небезпекою". Однак уже в 1960-і рр. стало дедалі зрозуміліше виявлятися прагнення цих країн до протидії політиці США, до проведення незалежного зовнішньополітичного курсу. Прагнучи нейтралізувати вплив революційних сил і послабити антиамериканські настрої, уряд США стало більшою мірою робити ставку на використання в країнах Латинської Америки політики реформізму.

Причиною європейської експансії в Азію, Африки, Північну та Південну Америку, Австралію було бажання отримати любою ціною прибутки і надприбутки. Створення колоніальних імперій відбувалося в ході підкорення неєвропейських народів силою зброї, обманом, жорстокими методами. Захоплення і розширення колоній, їх експлуатація служили економічним інтересам метрополій. При цьому не врахували інтереси народів Азії, Африки і Латинської Америки. Це привило до посилення колоніальної експлуатації народів колоній та безкінечних загарбницьких війн. На першому етапі Іспанія, Португалія та Нідерланди, захопивши території в Африці, Південно-Східній Азії, Америці, стали провідними колоніальними країнами.

Розвиток ринку в Латинській Америці відбувався в особливих умовах. Цей регіон відігравав роль аграрно-сировинного резерву світового господарства. Економіка здебільшого розвивалася екстенсивно і мала аграрно-експортний характер. У сільському господарстві панував латифундизм. В Аргентині, Мексиці, Бразилії великим господарствам належало 30% сільськогосподарських угідь. Великі масиви землі зосереджувалися в руках небагатьох родин. Водночас тісні зв'язки зі світовим ринком прискорювали реформування у латифундистських господарствах. При збереженні старих кабальних форм оренди розширювалося вик.

Але підводна війна Німеччини, яка порушила торгівлю Латинської Америки з Європою, призвела до втрати німцями значної частини своїх прихильників. Понад те, латиноамериканські країни стали відмовлятися від нейтралітету й прилучатися до Антанти. У квітні 1917 р. слідом за США війну Німеччині оголосили Панама й Куба. XX ст. внесло суттєві зміни у господарське життя Латинської Америки, головною ознакою якого стала економічна експансія індустріальних держав. Проникнення іноземного капіталу супроводжувалося нав'язуванням нерівноправних договорів, спонуканням урядів до укладання військово-політичних угод і навіть збройними інтервенціями, як це неодноразово чинили США щодо Мексики.

Латинська Америка - це та частина континенту, що лежить на південь від кордону між США з Мексикою. Назву цей регіон отримав через переважання там іспанської та португальської мов, які виникли на основі стародавньої латинської мови. Країни Латинської Америки здобули незалежність у першій чверті ХІХ ст. в результаті збройної національно-визвольної боротьби проти Іспанії на чолі з такими видатними діячами, як Хосе Сан-Мартін, Симон Болівар, Агустін Ітурбід. Колишня велика колоніальна імперія Іспанія зберегла владу лише над Кубою та Пуерто-Рико. Перемозі народів Латинської Америки сприяла ситуація.

Внаслідок війни за незалежність 1810-26 рр. в Латинській Америці її держави добились політичної самостійності. Стали на капіталістичний шлях розвитку капіталізму. В країнах латиноамериканського континенту в кінці 19 ст. відбувався повільно. Ця поїздка стала демонстрацією дальшого поглиблення економічної експансії німецьких монополій і банків. Другим найважливішим напрямом агресивної зовнішньої політики німецького імперіалізму була участь Німеччини в поділлі Китаю. Разом з іншими імперіалістичними державами. Насамперед з США Німеччина виступила ініціатором відправлення до Китаю експедиційного корпусу європейських держав і США для придушення народного повстання.

Латифундія - велике поміщицьке земельне володіння в Латинській Америці. Каудилізм - різновид авторитарного (профашистського) режиму, характерний для країн Латинської Америки у першій половини XX століття. Основні дати: 1931 р. - захоплення Маньчжурії. Війська Японії захопили цю колишню німецьку орендну територію. Боротьбу розпочали студенти Пекіна: 4 травня 1919 р. вони вийшли на демонстрацію і мітинги з вимогами до уряду повернути півострів, усунути з посад прояпонських чиновників, оголосити бойкот японським товарам. Центр виступів - м. Шанхай. Отже, у Латинській Америці, як і в країнах Заходу, криза привела до посилення державного регулювання економікою.

У середині – другій половині 20-х років розвиток країн Латинської Америки характеризувався певною стабільністю і прийнятними темпами господарського поступу. Сприятлива економічна ситуація на світовому ринку забезпечувала стійкі прибутки від вивозу продукції, приваблювала значну кількість іммігрантів до Аргентини, Уругваю та Бразилії. Після першої світової війни посилилася залежність латиноамериканських країн від іноземного капіталу. Зарубіжні інвестори і підприємці, насамперед із США, почали витісняти звідси англійських конкурентів, розширювати свій вплив.

Експансія американського імперіалізму в Латинській Америці наприкінці XIX – початку XX ст. Мексиканська революція 1910-1917 рр. та її значення для народів континенту. Історія країн Азії та Африки у новий час. Країни Азії та Африки на початок нового часу. Експансія європейських країн. Основні етапи та форми колоніальної експлуатації народів Сходу. Зародження національно-визвольного руху і специфіка розвитку капіталізму у країнах Сходу. США, Канада і країни Латинської Америки в новітній історії. США: особливості історичного розвитку та початок боротьби за світове лідерство. Наслідки Першої світової війни для США.