література екзистенціалізму (ж п сартр а камю)

література екзистенціалізму (ж п сартр а камю)

2. Ж.-П. Сартр — теоретик екзистенціалізму у літературі. 3. Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А. Камю. 1.Екзистенціалізм як напрям філософії та літератури. Його особливості. Екзистенціалізм — (лат. існування) напрям у філософії та одна із течій модернізму, де джерелом художнього твору є сам митець, який висловлює життя особистості, відтворюючи художню дійсність, яка розкриває сенс життя взагалі. Джерела екзистенціалізму знаходимо у працях німецького мислителя XIX століття Е. С. К'єркегора. Сама теорія сформувалася у працях німецьких та французьких філософів і мислителів. М. Хай.

В цілому, екзистенціалізм виник як реакція на сумнів в існуючих цінностях і порядках. Його вихідне положення полягає в тому, що кожен індивід повинен усвідомлювати межі свого власного життя і нести за неї відповідальність. Мистецтво, релігія і культура виникли через страх людини перед Ніщо. Камю вважав основним питанням філософії. французький філософ Ж.-П. Сартр (1905 - 1980) аналізував форми буття в світі людей (в книзі «Буття і Ніщо»). У статті «Екзистенціалізм і гуманізм» Сартр пише про те, що в людині існування передує сутності. Наші батьки «подарували» нам існування, сутність кожному треба буде знайти самостійно (відповівши на «кляті» питання).

У Сартра завжди йде мова про неповторну індивідуальність, про людську одиничність. Поняття самозаперечення підводить до самої середини сартрівського екзистенціалізму – філософії свободи. Людське існування є суспільним запереченням. Тому, мабуть, свобода – це ядро усієї антропології Сартра, стосовно до якої його онтологія є лише допоміжною будівельною спорудою.

XIII Французский экзистенциализм (ж. -П. Сартр, А. Камю) 1. Экзистенциализм как направление мысли, его особенности во Франции. — Сартр. Имя Сартра постоянно сопрягают с образом XX столетия: «Ж. -П. Сартр. Свободное сознание и XX век» (1994) — так называется фундаментальная монография JI. Г. Андреева, «Век Сартра» (2000) —заглавие эссе видного французского писателя и философа Б. -А. Леви.

Екзистенціалізм М. Гайдеґґера, Ж.-П. Сартра, А. Камю, К. Ясперса. Людина в загальній структурі буття. Сенс існування. Основними проблемами екзистенціалізму є людина — унікальна істота, філософія буття, гуманізм, історія цивілізації (в Західній Європі) та ін. Мартін Хайдеггер підкреслював, що предметом філософії має стати буття, тоді як предмет науки — суще. Під сущим розуміється все, що стосується емпіричного світу, від якого необхідно відрізняти саме буття.

Екзистенціалі́зм або філософія існування — напрям у філософії XX століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору. Течія в філософії, що сформувалася в Європі у XIX — XX ст. Першими до екзистенціалізму у своїх працях звернулись данський філософ Серен К'єркегор та німецький філософ Фрідріх Ніцше. У XX ст. екзистенціалізм розвивався в працях.

Экзистенциализм Ж.-П. Сартра и А. Камю. Жан-Поль Сартр (1905-1980 гг.) - французский философ и писатель. Один из наиболее значительных представителей экзистенциализма. Наиболее известные работы: «Бытие и ничто», «Проблема метода». Философская концепция Сартра близка к философии Хайдеггера. Угол зрения, под которым рассматривает человека и его бытие Хайдеггер, обозначен термином Dasein (вот-бытие, присутствие). Центральное понятие сартровской онтологии -- «для-себя-бытие».

Основоположник німецького екзистенціалізму Мартін Хайдеггер був учнем Гуссерля. Спираючись на гуссерлевскій феноменологію Хайдеггер прагнув розкрити "сенс буття" через розгляд людського буття. Поява самої знаменитої книги Хайдеггера "Буття і час" ознаменувало виникнення нового напрямку. У 1957 році став лауреатом Нобелівської премії з літератури.Філософія Камю є актуальною для кожного, адже свої роботи він присвятив саме життя людини. Розглянув її у важкі часи абсурду. Заявив, що людина не в силах змінити світ, але в силах спробувати зробити це через бунт.

Экзистенциализм Ж.-П. Сартра и А. Камю. Жан-Поль Сартр (1905-1980 гг.) - французский философ и писатель. Один из наиболее значительных представителей экзистенциализма. Наиболее известные работы: «Бытие и ничто», «Проблема метода». Философская концепция Сартра близка к философии Хайдеггера. Угол зрения, под которым рассматривает человека и его бытие Хайдеггер, обозначен термином Dasein (вот-бытие, присутствие). Центральное понятие сартровской онтологии -- «для-себя-бытие».

Экзистенциализм (лат. exsistentia – существование) – философия, которая в качестве подлинного изначального бытия признает только само переживание человеком своего существования. Экзистенциализм исходит из того, что «пограничные ситуации» действительно заставляют людей задумываться о смысле и содержание своей жизни, переоценивать свои ценности. Философия Ж.П. Сартра. Основная проблема экзистенциональной философии Жана-Поля Сартра (1905 – 1980) – проблема выбора. Центральным понятием сартровской философии является «для-себя-бытие».

Экзистенциализм (от позднелат. existentia – существование) – литературное течение XX столетия, выявляемое с достаточной отчетливостью, главным образом, во Франции накануне, во время и сразу после Второй мировой войны. Экзистенциализм был представлен здесь писателями, выступавшими одновременно и как философы-экзистенциалисты. Это Г. Марсель, Ж. П.Сартр, А. Камю. В литературе экзистенциализма человек, попавший в трагическую, «пограничную» ситуацию должен «выбрать» самого себя. Сюжет обычно иллюстрирует философские идеи экзистенциализма.

Екзистенціалізм Екзистенціалізм або філософія існування – ірраціоналістичний напрямок сучасної західної філософії, який виник після 1-ої світової війни, сформувався в 30-40-ві, найбільшого розвитку досяг в 50-60-ті XX ст. Джерела її містилися у працях німецького мислителя XIX ст, Е.-С.К'еркегора, який вперше сформулював антитезу "екзистенції" та "системи" Сформувалася в працях німецьких (М.Хайдеггер,К.Ясперс) та французьких. (А.Камю, Ж-П.Сартр) філософів та письменників. Слайд 3. Однак екзистенціалізм як умонастрій поширений і сьогодні як у літературі, так і у філософії. Слайд 11. Альбер Камю "Я перебув, десь на півдорозі між злиднями і сонцем.

Сартр и А. Камю, чье творчество оказало влияние на всю литературу XX в., чья концепция абсурда положила начало целому направлению авангардистской культуры конца XX в. – абсурдизму. Абсурд в переводе с латинского - «нелепый». Если Ф.Кафка только ставит проблему абсурдного мира, то в творчестве А.Камю и Ж.-П. Сартра абсурдный мир - это точка отсчета. Жан-Поль Сартр (1905-1980) – преподаватель философии, участник Сопротивления (перенес фашистский плен), интеллектуал, последовательный в своих убеждениях принципиальный человек.

Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж.-П.Сартр «Нудота». А.Камю «Сторонній». ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2. 1. Основні філософські категорії екзистенціалізму. 2. Художнє втілення ідей екзистенціалізму: поетика твору «Нудота»: особливість жанру щоденника. 3. Стан нудоти як усвідомлення буття світу. 4. Категорії смерті, свободи, відповідальності у творчості А.Камю.

+ Екзистенціалізм Сартра та А. Камю. + Ж.-П. Сартр (1905—1980) — видатний французький письменник, драматург, філософ, один із провідних представників французького екзистенціалізму. + І все ж Камю вказує на певні позитивні критерії оцінки людської поведінки. В «Листах до німецького друга», звертаючись до колеги — філософа-екзистенціаліста, з яким Камю, здавалося б, продовжує поділяти байдужу позицію щодо оцінки людських учинків (як рівною мірою «позбавлених сенсу»), уточнює, що байдужість ця («рівно-абсурдність») торкається лише раціональних оцінок (оскільки йдеться про відсутність раціонального сенсу життя).

Эволюция французского экзистенциализма: А. Камю, Ж.-П. Сартр. Вид работы: Реферат. Французский экзистенциализм, включающий творчество Ж.-П. Сартра, Симоны де Бовуар, А. Камю, как направление сформировался позже, чем экзистенциализм немецкий. Идеи К. Ясперса и особенно М. Хайдеггера, их интерпретация и критическое переосмысление - один из непосредственных идейных источников французского экзистенциализма.

Ідейні джерела екзистенціалізму та філософська концепція Ж.-П.Сартра та філософська концепція свободи. План. Вступ…..3. Зазвичай екзистенціалізм ділять на атеїстичний (Хайдеггера, Сартр, Камю) і релігійний (Ясперс, Марсель), що зовсім по-різному трактують межі людського існування і можливості їх подолання. В 1964 р. Сартр був нагороджений Нобелівською премією по літературі „за багату ідеями, пронизану духом свободи і пошуками істише творчість, що мала великий вплив на наш час”. Але Ж.П.Сартр від премії відмовився, посилаючись на те, що він „не бажає, щоб його перетворювати в суспільний інститут”.